Законодательные акты

Данный проект был рассмотрен в первом чтении, однако в силу ряда причин концепция так и не была принята до сих пор.
Редакция журнала «Мир Продуктов» приглашает к обсуждению вопроса о необходимости разработки и внедрения «Программы питания населения Украины». Публикуем проект концепции, подготовленной в 2001 г. – с целью дальнейшей плодотворной дискуссии (язык оригинала и оформление проекта сохранены).

Концепція Державної політики в області харчування населення України на період до 2005р.
На сьогодення у світі накопичилась достатня кількість даних про зв'язок харчування і здоров'я та різке погіршення ситуації в Україні як із забезпеченням населення необхідним харчування, так і з основними показниками здоров'я. Це вимагає невідкладної співпраці спеціалістів різних областей, так чи інакше пов'язаних з проблемами харчування або продовольства. Тому під терміном «політика» стосовно даного напрямку експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я розуміють не що інше, як «згода», консенсус серед партнерів з питань, які намагаються вирішувати їх шляхом стратегій, необхідних для вирішення загальних питань харчування та здоров'я.
Під державною політикою в області харчування (здорового) розуміється сукупність заходів, спрямованих на створення умов, що у повній мірі забезпечують потреби різних груп населення в раціональному, лікувально-профілактичному та дієтичному харчуванні з урахуванням їхніх традицій, звичок і екологічного положення, економічного стану та структури захворюваності, у відповідності до вимог медичної науки.

1. Характеристика ситуації.
Одним із найважливіших факторів, що визначають стан здоров'я населення, є харчування. Науково обґрунтоване харчування забезпечує нормальний ріст та розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, продовженню тривалості життя людини, підвищенню її працездатності та створює необхідні умови для адекватної адаптації людей до навколишнього середовища.
Але сьогодення свідчить про значні недоліки в харчуванні. Це проявляється змінами структури і якості харчування різних груп населення, що відбуваються за рахунок зниження рівня вживання найбільш цінних продуктів – молочної продукції, овочів і фруктів, а також риби на фоні збільшення частки хлібо-булочних виробів та картоплі.
Поряд з цим встановлено, що збільшення вживання в складі раціону натуральних продуктів, що піддаються технологічній переробці, консервуванню та тривалому зберіганню, веде до суттєвого зниження надходження до організму ессенціальних (незамінних) нутрієнтів.
Така тенденція призводить до того, що раціон сучасної людини – достатній для покриття енерготрат, але не може забезпечити рекомендовані фізіологічні норми вживання ессенціальних нутрієнтів, зокрема вітамінів, вітаміноподібних, мінеральних речовин, органічних кислот, харчових волокон тощо. В той же час, при умовах підвищеного нервово-психологічного навантаження, впливу несприятливих чинників виробництва та погіршення екологічного стану, потреба людини в мікронутрієнтах як важливому захисному фактору суттєво зростає.
Разом з тим, в останнє десятиріччя стан здоров'я населення характеризується негативними тенденціями. Передусім, продовжує скорочуватися середня тривалість життя: у 2001 р. вона становила 62,2 роки у чоловіків і 73,4 роки у жінок. Зросла загальна захворюваність населення: смертність на 1000 осіб збільшилась з 15,2 у 1996 р. до 15,3 у 2001 р. Серед причин захворюваності і смертності основними виступають серцево-судинні та онкологічні захворювання, розвиток яких певною мірою може бути пов'язаний із харчуванням.
У більшості населення України спостерігається порушення структури харчування, що обумовлено недостатнім вживанням нутрієнтів (харчових речовин) – в першу чергу вітамінів, мікро- та мікроелементів (кальцію, йоду, заліза, фтору, селену та ін.), органічних кислот, повноцінних білків, а також нераціональним їх співвідношенням.
Також знижується рівень грудного годування, погіршилися показники здоров'я та антропометричні показники дітей. Серед бідних сімей створюються умови для розвитку недостатності харчування.
Порушення в харчуванні населення обумовлені кризовим станом виробництва і переробки продовольчої сировини та харчових продуктів, а також значним погіршенням економічного стану більшої частини населення країни. Гостро стоїть проблема якості харчових продуктів і продовольчої сировини. Досить низький рівень освіти населення – з питань здорового, раціонального та лікувально-профілактичного харчування. У країні відсутня єдина державна політика в області харчування населення.
Виходячи зі значимості здоров'я населення, в контексті розвитку і безпеки країни, із важливості раціонального харчування підростаючого покоління для майбутнього України, а також із необхідності прийняття термінових заходів з питань підтримки вітчизняних виробників сільськогосподарської сировини і харчової продукції, для підвищення рівня самозабезпечення країни продуктами харчування – визначено певну мету, задачі та етапи реалізації державної політики в області харчування людини.

2. Мета, задачі та етапи реалізації державної політики.
2.1 Мета державної політики в області здорового харчування – збереження та зміцнення здоров'я населення, профілактика захворювань, що обумовлені відхиленням від правильного харчування у дітей та дорослих.

2.2 Основним напрямком державної політики в області здорового харчування людини є створення економічної, законодавчої і матеріальної бази, що забезпечує:
• виробництво в необхідній кількості продовольчої сировини та харчових продуктів;
• доступність харчових продуктів для усіх шарів населення;
• висока якість та безпека харчових продуктів;
• освіта населення принципам раціонального, здорового харчування;
• постійний контроль за станом харчування населення.

2.3. На першому етапі державна політика розробляється до 2005 р. На цей період створюються необхідні наукові, економічні, нормативно-правові та організаційні умови для збільшення обсягу виробництва вітчизняних харчових продуктів, в тому числі – біологічно активних добавок до їжі, удосконалення системи державного контролю якості продовольчих продуктів на усіх етапах: від поля або ферми до споживача.
Держава створює нормативну і законодавчу базу, приймає закони, регулює відношення між виробником і продавцем сировини та харчової продукції, розподіляючи повноваження і відповідальність щодо реалізації держаної політики в області здорового харчування між федеральними органами, органами Кримської АР та органами обласних адміністрацій, а також формує систему адресної допомоги бідним прошаркам населення, сприяє пропаганді здорового харчування та фінансовому забезпеченню основних заходів з питань харчування населення.
Здійснюється поліпшення структури харчування за рахунок збільшення частки продуктів масового вживання з високою харчовою та біологічною цінністю.
Одночасно реалізуються заходи, пов'язані з гармонізацією показників якості та безпеки сировини і продуктів харчування у відповідності з рекомендаціями міжнародних організацій (ВООЗ, ФАО та Комісії Кодексу аліментаріус).
В науковій сфері здійснюються фундаментальні, комплексні та міждисциплінарні дослідження в галузі науки про харчування і суміжних областях, зокрема по уточненню потреби людини в нутрієнтах (харчових речовинах) та енергії, захисних властивостях їжі.
Створюється національній довідник «Хімічний склад харчових продуктів», виконуються прикладні НДДКР з питань створення нових технологій виробництва, переробки, зберігання і транспортування продовольчої сировини та харчових продуктів.
У результаті, в цей період повинні бути, в переважній більшості, подолані негативні тенденції в стані здоров'я нації, пов'язані з невірним харчуванням, стабілізовано та зменшено на 15-20% частоту захворювань, що обумовлені нестачею вживання харчових речовин. Також будуть поліпшені антропометричні показники дітей та підлітків, знижено рівень гіпохромних анемій серед дітей раннього віку, жінок дітородного віку та вагітних, подолано наслідки дефіциту йоду і фтору.
В наступний період має бути стабілізовано виробництво і споживання основних видів харчових продуктів, вітамінів та харчових біологічно активних добавок на підставі зміцнення економіки держави, підвищення купівельної спроможності та культури харчування населення, створення нових, науково-обгрунтованих рецептур продуктів для різних соціальних і вікових груп населення України.

3. Основні принципи державної політики в області харчування людини.
3.1. Об'єктом державної політики в області здорового харчування є громадянин України.
3.2. Здоров'я людини є найважливішим пріоритетом держави.
3.3. Харчові продукти не повинні спричиняти негативну дію на стан здоров'я людини. Виходячи з цього принципу, держава приймає законодавчі акти, що охороняють людину від виробництва, реалізації і застосування харчових продуктів, які можуть причинити шкоду стану його здоров'я.
3.4. Державна політика в області харчування будується на підставі постійного спостереження за станом харчування та здоров'я, прогнозів розвитку науки і техніки в галузі виробництва сільськогосподарської сировини, харчових продуктів
3.5. Харчування повинно не тільки задовольняти фізіологічні потреби організму людини в харчових речовинах і енергії, але й забезпечувати профілактичну та лікувальну дії.
3.6. Раціональне харчування дітей, як і стан їхнього здоров'я, повинні бути предметом особливої уваги держави.
3.7. У зв'язку з продовженням глобального забруднення повітря, водоймищ і грунтів харчування повинно сприяти підвищенню організму людини до несприятливих умов навколишнього середовища.
3.8. Фундаментальна прикладна наука розвивається передбачуваними темпами по найбільш перспективним напрямкам, розширює світогляд людини в її потребі в харчових речовинах і енергії (як здорової так і хворої людини) щодо властивостей сировини та продуктів, створює технологічну основу для удосконалення процесів виробництва і є найважливішим фактором державної політики.

4. Основні напрямки державної політики в області харчування людини.
4.1. В області формування законодавчої і нормативної бази:
• на основі результатів наукових досліджень розробляються державні нормативні документи, що регламентують перелік професій і посад у різних галузях, народного господарства та ті, щоі дають право на безплатне отримання працівниками цих галузей відповідного лікувально-профілактичного харчування у зв'язку з їхніми шкідливими та особливо шкідливими умовами праці;
• розробляється нормативна і законодавча база стосовно організації дієтично-лікувального харчування в лікувально-профілактичних закладах;
• удосконалення нормативної і законодавчої бази, що регулює виробництво, зберігання, транспортування, збут, реалізацію, якість та безпеку продовольчої сировини й харчових продуктів, а також підвищує зацікавленість вітчизняних виробників продовольства.

4.2. В області виробництва продовольчої сировини:
• створення високопродуктивних і екологічно збалансованих агроекосистем, що забезпечують значне підвищення урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тваринництва;
• розробка нового покоління діагностичних і лікувальних засобів, переважно на біологічній основі, для боротьби з розповсюдженням хвороб сільськогосподарських тварин, в тому числі вірусного походження;
• розробка нових технологій та технічних засобів з метою збільшення виробництва збалансованих кормів для тваринництва;
• визначення екологічно чистих зон, що забезпечують сировиною, в першу чергу, підприємства-виробників дитячого харчування.

4.3. В галузі виробництва харчових продуктів:
• біотехнологічні процеси переробки сільськогосподарської сировини, що включають отримання нових видів харчових продуктів загального і спеціального призначення з використанням біологічно активних добавок до їжі;
• використання побічної сировини харчової та переробної промисловості для виробництва повноцінних продуктів харчування і високоякісних кормів для тваринництва;
• створення технології виробництва принципово нових харчових продуктів із прогнозованою зміною хімічного складу, що відповідає потребам організму людини і, зокрема:
а) продуктів масового вживання для різних вікових груп населення, в тому числі для дітей та осіб похилого віку;
б) продуктів лікувально-профілактичного призначення, диференційованих для профілактики різних захворювань і підвищення стійкості організму до негативного впливу чинників навколишнього середовища з різними видами забруднювачів;
в) продуктів харчування спортсменів з різних видів спорту;
г) продуктів для харчування військовослужбовців та певних груп населення, що перебувають в екстремальних умовах.
Також передбачено створення вітчизняного виробництва вітамінів, мінеральних речовин, мікроелементів та інших харчових речовин в обсягах, необхідних для повного забезпечення населення, зокрема шляхом збагачення ними продуктів масового вживання, а також розширення виробництва біологічно активних добавок до їжі.
Крім того – вдосконалення системи зберігання продовольства на всьому шляху пересування сировини і готової продукції від поля або ферм до споживача, з метою максимального зберігання якості та зниження втрат біологічної цінності продуктів.

4.4. В галузі профілактики аліментарно-залежних станів і захворювань необхідними є розробка і реалізація комплексних програм, які гарантують:
• позбавлення існування дефіциту макро- і мікроелементів (заліза, кальцію, йоду, фтору, селену тощо), в першу чергу – в екологічно несприятливих регіонах;
• профілактика розповсюдження неінфекційних захворювань (ішемічна хвороба серця, порушення обміну речовин, онкологічних захворювань та ін.);
• підвищення рівня освіти спеціалістів в галузі науки про харчування, а також населення з питань здорового харчування з широким залученням засобів масової інформації;
• розширення виробництва продуктів спеціального призначення (дієтичних, лікувально-профілактичних, для харчування дітей, спортсменів та біологічно активних добавок до їжі).

4.5. В області забезпечення безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини:
• забезпечення максимального збереження харчової цінності і якості вироблених продуктів за рахунок застосування сучасних технологій і обладнання, виключаючи можливість забруднення агентами бактеріального, хімічного і фізичного походження;
• удосконалення нормативно-методичної бази державного нагляду за якістю і безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини з метою контролю умов виробництва, закупки, поставки, транспортування, збереження і реалізації продукції;
• створення сучасної інструментальної і аналітичної бази контролю якості безпеки продовольчої сировини та харчових продуктів.

4.6. В області формування у населення принципів і звичок раціонального харчування:
• усунення інформаційного дефіциту з питань культури харчування та розробка програм навчання як для спеціалістів, працюючих в галузі медицини, освіти громадського харчування, виробництва і переробки харчових продуктів, так і для населення;
• впровадження сучасних комп'ютерних систем накопичення, збереження та обміну інформацією, як для спеціалістів, так і для населення;
• створення інформаційно-видавничих програм.

4.7. В галузі раціоналізації харчування дитячого населення:
• розробка та реалізація комплексної програми підтримання грудного годування;
• забезпечення дітей раннього віку спеціальними продуктами;
• забезпечення хворих дітей дієтичними продуктами з підвищеними біологічними властивостями;
• організація раціонального харчування для дітей шкільного віку.

4.8. В галузі формування медичних задач політики раціонального харчування і їх корекції:
• здійснення постійного спостереження за станом харчування, харчовим станом, розповсюдженням аліментарно-залежних захворювань та станом здоров'я різних груп населення України;
• уточнення потреби різних вікових груп населення в харчових речовинах та енергії з врахуванням екологічного стану в державі, розробка на їх основі рекомендацій щодо харчування;
• підготовка кадрів в різних галузях науки стосовно харчування в навчальних закладах медичного та харчового профілю.

4.9. В області забезпечення доступності харчових продуктів для бідних прошарків населення:
• створення системи, яка адресово виявить потреби населення в допомозі;
• розробка різних видів адресної допомоги і механізмів їх реалізації незаможному населенню продовольством – у тому числі продуктами, збагаченими незамінними речовинами та біологічно активними добавками.

5. Механізми реалізації державної політики в області харчування.
Основним акцентом механізму реалізації цієї політики виступають:
5.1 Вибір і оцінка пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки в сфері виробництва та споживання продовольства, формування державних та регіональних програм, що передбачають науково-технічні і технологічні рішення з пріоритетних проблем харчування, розробку принципово нової техніки і технологій, які можуть корінним чином вплинути на структурні зміни в сфері виробництва продовольства, вітамінів та біологічно активних добавок до їжі.
5.2 Прогнозований розвиток фундаментальних і наукових досліджень щодо перспективних напрямків виробництва та споживання продовольства.
5.3 Суворий державний контроль за якістю сільськогосподарської сировини та готової продукції на стадіях виробництва, транспортування, зберігання та збуту у відповідності до чинного законодавства.
5.4 Удосконалення державної системи стандартизації і сертифікації продовольчої сировини, харчових продуктів, біологічно активних добавок стосовно їжі та виробництв, приведення її до відповідності з вимогами міжнародної практики.
5.5 Створення системи аналізу і оцінки стосовно досягнень в розвитку вітчизняної та іноземної науки і техніки в області харчування і виробництва якісних харчових продуктів і біологічно активних добавок до їжі, підготовка прогнозовано-аналітичних матеріалів, що використовують для формування та ефективного проведення державної політики.
5.6 Проведення постійної пропаганди принципів раціонального харчування на основі сучасних вимог медичної науки.
5.7 Розвиток системи підготовки та перепідготовки кадрів усіх рівнів в галузі сільськогосподарського виробництва, харчових технологій та проблем харчування людини.
5.8 Надання підприємствам податкових пільг під час створення, освоєння у виробництві прогресивних технологій і нових видів продукції, зокрема продуктів спеціального призначення, що розроблятимуться у рамках державних та цільових науково-технічних програм.